четвер, 9 лютого 2017 р.

Цікаві Місця Надвірної

Храм Благовіщення, як і вся Українська Греко-Католицька Церква, пройшов також довгий мученицький шлях у боротьбі за своє відродження та відбудову.
В результаті, завдяки Божому Провидінню й важкій довголітній праці тисяч наших парафіян, вистояв і переміг у цій святій боротьбі, та сьогодні засіяв у всій своїй красі на славу Господа нашого Ісуса Христа та Пресвятої Діви Марії.
Ще перед початком 2-ї світової війни наші предки вирішили збудувати в м. Надвірна новий Храм Божий, бо існуюча на той час невелика дерев’яна церква вже не вміщувала усіх віруючих. Після виготовлення проекту львівським інженером Леоном Левінським, церковна громада в 1937 році розпочала будівництво нового Храму.

Костел Успення Богородиці

Побудували костел на кошти власники Пньова  і Делятина Олени Белзької та її брата Олександра Куропатви. Вівтар прикрашав писаний образ Богоматері Ченстоховської. Костел сильно постраждав під час міського пожежі в 1823 р. Відновили спорудження в 1838 р. Після Першої світової війни ксьондзом Томашем Тшебунею була задумана грандіозна реконструкція костелу, яку вдалося здійснити лише частково. А також  храму і за австрійських часів велося сяк-так: за несплату якоїсь контрибуції у 1786, 1807, 1810 роках з костелу було конфісковано срібне літургічне начиння.

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Дерев'яна церква Церква Воздвиження Чесного Хреста перенесена в Надвірну з Манявского монастиря, який був закритий в 1793 р.. Відтоді носила ім'я Благовіщення Пресвятий Богородиці. Перебудована в 1840 р. майстром Молотом. Згоріла під час Першої світової війни в 1914 р., але була відновлена в первинному виді. Воздвиженська (Благовєщенськ) церква належить УГКЦ, є характерним зразком гуцулської школи народної архітектури. 

Зона відпочинку в місті Надвірна



Також м.Надвірна славиться своєю чудовою Зоною Відпочинку.
Розташована вона на західній околиці міста.
Там є два озера в яких можна поплавати влітку та гарні місця де можна провести пікнік або просто помилуватися природою.


Руїни міського замку в парку ім.І.Франка

Пнівський замок славився і великою кількістю підземних ходів, що також помітно посилювало його обороноздатність, особливо в часи облоги. Найкраще входи в підземелля збереглися в квадратній вежі. Скільки їх було, цих входів, в яких напрямках і куди вони вели — сказати тепер важко. Але до ще однієї цитаделі, круглої кам'яної вежі, розміщеної в зоні парку теперішнього міста, і званої в Надвірній «малим замком» (на відміну від великого — Пнівського), хід напевне був. Тепер уже назву «малий замок» не вживає ніхто.




  Музей історії Надвірнянщини-культурно-освітній заклад, розташований у центральній частині м.Надвірна.Музей створений Надвірнянським осередком Історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса у 1995 році з метою відтворення історичної правди про героїчну боротьбу українського народу за свою незалежність у 40-50 роках XX століття на території краю. Експозиція музею розміщена у 12 залах двоповерхового приміщення та в підвалі.

Надвірнянський фізико-математичний ліцей




Надвірнянський ліцей розпочав свою роботу 1 вересня 1992 року.За підсумками Всеукраїнських предметних олімпіад та конкурсу-захисту наукових робіт МАН Надвірнянський ліцей є кращим закладом району та входить до п’ятірки найкращих закладів нового типу області. У 2007 році Надвірнянський ліцей був проатестований з відзнакою.


Навчання в Надвірнянському ліцеї ведеться за фізико математичним профілем. Математика в ліцеї вивчНається поглиблено. При ліцеї працюють підготовчі курси для вступників до вищих навчальних закладів України.У Надвірнянському ліцеї навчання ведеться з 8 по 11 клас. Загальна кількість учнів – 240. З них: 120 навчається на другому ступені (8-9 класи) і 120 на третьому ступені (10-11 класи). 

Зона відпочинку в місті Надвірна



Також м.Надвірна славиться своєю чудовою Зоною Відпочинку.
Розташована вона на західній околиці міста.
Там є два озера в яких можна поплавати влітку та гарні місця де можна провести пікнік або просто помилуватися природою.

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ

Храм Благовіщення, як і вся Українська Греко-Католицька Церква, пройшов також довгий мученицький шлях у боротьбі за своє відродження та відбудову.
В результаті, завдяки Божому Провидінню й важкій довголітній праці тисяч наших парафіян, вистояв і переміг у цій святій боротьбі, та сьогодні засіяв у всій своїй красі на славу Господа нашого Ісуса Христа та Пресвятої Діви Марії.
Ще перед початком 2-ї світової війни наші предки вирішили збудувати в м. Надвірна новий Храм Божий, бо існуюча на той час невелика дерев’яна церква вже не вміщувала усіх віруючих. Після виготовлення проекту львівським інженером Леоном Левінським, церковна громада в 1937 році розпочала будівництво нового Храму.

Костел Успення Богородиці

Побудували костел на кошти власники Пньова  і Делятина Олени Белзької та її брата Олександра Куропатви. Вівтар прикрашав писаний образ Богоматері Ченстоховської. Костел сильно постраждав під час міського пожежі в 1823 р. Відновили спорудження в 1838 р. Після Першої світової війни ксьондзом Томашем Тшебунею була задумана грандіозна реконструкція костелу, яку вдалося здійснити лише частково. А також  храму і за австрійських часів велося сяк-так: за несплату якоїсь контрибуції у 1786, 1807, 1810 роках з костелу було конфісковано срібне літургічне начиння.

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Дерев'яна церква Церква Воздвиження Чесного Хреста перенесена в Надвірну з Манявского монастиря, який був закритий в 1793 р.. Відтоді носила ім'я Благовіщення Пресвятий Богородиці. Перебудована в 1840 р. майстром Молотом. Згоріла під час Першої світової війни в 1914 р., але була відновлена в первинному виді. Воздвиженська (Благовєщенськ) церква належить УГКЦ, є характерним зразком гуцулської школи народної архітектури. 

Руїни міського замку в парку ім.І.Франка

Пнівський замок славився і великою кількістю підземних ходів, що також помітно посилювало його обороноздатність, особливо в часи облоги. Найкраще входи в підземелля збереглися в квадратній вежі. Скільки їх було, цих входів, в яких напрямках і куди вони вели — сказати тепер важко. Але до ще однієї цитаделі, круглої кам'яної вежі, розміщеної в зоні парку теперішнього міста, і званої в Надвірній «малим замком» (на відміну від великого — Пнівського), хід напевне був. Тепер уже назву «малий замок» не вживає ніхто.

Музей історії Надвірнянщини

  Музей історії Надвірнянщини-культурно-освітній заклад, розташований у центральній частині м.Надвірна.Музей створений Надвірнянським осередком Історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса у 1995 році з метою відтворення історичної правди про героїчну боротьбу українського народу за свою незалежність у 40-50 роках XX століття на території краю. Експозиція музею розміщена у 12 залах двоповерхового приміщення та в підвалі.

Пам'ятник 100-річчя надвірнянській нафті в м. Надвірна (місцева назва «Фантомас»)

Нині в Надвірнянському нафтопромисловому районі експлуатуються два нафтові і 5 газоконденсатних родовищ з фондом понад 400 свердловин, з яких щороку видобувають 200 тис. т нафти і 170 млн кубометрів газу. АТ «Нафтохімік Прикарпаття» є одним з шести нафтопереробних заводів України, та єдиний який працює з українською сировиною. 

Надвірнянська Ратуша

Надвірнянська Ратуша — приміщення магістрату міста Надвірної. Ратуша розташована на центральній площі міста.
Магдебурзьке право було надано Надвірній 1591 року, тож, як невід'ємний атрибут міста, виникла потреба мати приміщення для міської влади — ратушу. Так 1601 р. в місті побудували першу ратушу, яка донині не збереглась. Відбудована наприкінці XVIII ст. Під час великої пожежі у серпні 1914 року згоріла верхня частина будівлі, яка відновлена у першій половині XIX ст. При реконструкції в 70-х роках XX ст. був добудований мансардний дах і ратуша стала триповерховою.
Споруда прямокутна в плані. Вона не відзначається великою кількістю елементів декору, проте її строгість пом'якшують неширокий ризаліт головного фасаду і ламані лінії даху, а також оригінальна вежа з дашком-шатром, зробленим в українському стилі.
Ратушна вежа кілька разів змінювала свій вигляд. Вона невисока і радше масивна, проте завдяки ризаліту, продовженням якого вона є, і шпилястому даху зі слуховими вікнами, балконом та годинником, вона надає усій будівлі легкості.
За радянських часів у ратуші містився районний Будинок культури. Нині в ній розмістились різні державні та приватні установи.

Пнівський Замок

Замок — велика, добре спланована і продумана фортифікаційна споруда, яка до будівництва Станіславської твердині (1662 р.) була найбільшою на всій території Прикарпаття. Він розташований на природному пагорбі, поверненому західною стороною до річки Бистриці Надвірнянської. Замок будували з великих тесаних брил гірського сірого каменю; здебільшого на внутрішніх боках стін використовували також червону цеглу. Мури зводились, перш за все, як оборонний об'єкт, а тому не дивно, що їх товщина сягала одного метра і більше. Зовнішні стіни ще масивніші і неприступніші — товщиною до 1,8 м. 




Твірних стін п'ять — замок у плані п'ятикутний і укріплений вежами, розміщеними по всьому периметру зовнішніх стін. Веж п'ять, всі вони різні за висотою, формою і призначенням. Кутових веж чотири: східна — кругла, північна і південна — шестигранні, на захід дивиться напівкругла. На стику східної і південної стін — трикутний виступ з двома ярусами бійниць. Бійниці є також уздовж усіх стін та у вежах. Така кількість веж, а також їх помітний виступ за твірну лінію замку, дозволяла добре проглядати й обстрілювати простір вздовж усіх зовнішніх стін. Остання, п'ята вежа — в'їзна. В'їзд у замок здійснювали через підйомний міст, перекинутий через спеціальний рів, який наповнювався водою. Рів штучний; він тягнувся вздовж всієї південної стіни. Зі сходу обороноздатність замку посилювалася глибоким яром, на дні якого протікав потік. На захід природна височина обривається круто сама. Найбільш уразливий і незахищений замок з півночі але, не зважаючи на це, він був для того часу одним з найбільш укріплених та пристосованих до довготривалої облоги в усій Україні.