Храм Благовіщення, як і вся Українська Греко-Католицька Церква, пройшов також довгий мученицький шлях у боротьбі за своє відродження та відбудову.
В результаті, завдяки Божому Провидінню й важкій довголітній праці тисяч наших парафіян, вистояв і переміг у цій святій боротьбі, та сьогодні засіяв у всій своїй красі на славу Господа нашого Ісуса Христа та Пресвятої Діви Марії.
Ще перед початком 2-ї світової війни наші предки вирішили збудувати в м. Надвірна новий Храм Божий, бо існуюча на той час невелика дерев’яна церква вже не вміщувала усіх віруючих. Після виготовлення проекту львівським інженером Леоном Левінським, церковна громада в 1937 році розпочала будівництво нового Храму.
Костел Успення Богородиці
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Дерев'яна церква Церква Воздвиження Чесного Хреста перенесена в Надвірну з Манявского монастиря, який був закритий в 1793 р.. Відтоді носила ім'я Благовіщення Пресвятий Богородиці. Перебудована в 1840 р. майстром Молотом. Згоріла під час Першої світової війни в 1914 р., але була відновлена в первинному виді. Воздвиженська (Благовєщенськ) церква належить УГКЦ, є характерним зразком гуцулської школи народної архітектури.
Зона відпочинку в місті Надвірна
Також м.Надвірна славиться своєю чудовою Зоною Відпочинку.
Розташована вона на західній околиці міста.
Там є два озера в яких можна поплавати влітку та гарні місця де можна провести пікнік або просто помилуватися природою.
Руїни міського замку в парку ім.І.Франка
Музей історії Надвірнянщини-культурно-освітній заклад, розташований у центральній частині м.Надвірна.Музей створений Надвірнянським осередком Історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса у 1995 році з метою відтворення історичної правди про героїчну боротьбу українського народу за свою незалежність у 40-50 роках XX століття на території краю. Експозиція музею розміщена у 12 залах двоповерхового приміщення та в підвалі.
Надвірнянська Ратуша
Надвірнянська Ратуша — приміщення магістрату міста Надвірної. Ратуша розташована на центральній площі міста.
Магдебурзьке право було надано Надвірній 1591 року, тож, як невід'ємний атрибут міста, виникла потреба мати приміщення для міської влади — ратушу. Так 1601 р. в місті побудували першу ратушу, яка донині не збереглась. Відбудована наприкінці XVIII ст. Під час великої пожежі у серпні 1914 року згоріла верхня частина будівлі, яка відновлена у першій половині XIX ст. При реконструкції в 70-х роках XX ст. був добудований мансардний дах і ратуша стала триповерховою.
Споруда прямокутна в плані. Вона не відзначається великою кількістю елементів декору, проте її строгість пом'якшують неширокий ризаліт головного фасаду і ламані лінії даху, а також оригінальна вежа з дашком-шатром, зробленим в українському стилі.
Ратушна вежа кілька разів змінювала свій вигляд. Вона невисока і радше масивна, проте завдяки ризаліту, продовженням якого вона є, і шпилястому даху зі слуховими вікнами, балконом та годинником, вона надає усій будівлі легкості.
За радянських часів у ратуші містився районний Будинок культури. Нині в ній розмістились різні державні та приватні установи.
Пнівський Замок
Твірних стін п'ять — замок у плані п'ятикутний і укріплений вежами, розміщеними по всьому периметру зовнішніх стін. Веж п'ять, всі вони різні за висотою, формою і призначенням. Кутових веж чотири: східна — кругла, північна і південна — шестигранні, на захід дивиться напівкругла. На стику східної і південної стін — трикутний виступ з двома ярусами бійниць. Бійниці є також уздовж усіх стін та у вежах. Така кількість веж, а також їх помітний виступ за твірну лінію замку, дозволяла добре проглядати й обстрілювати простір вздовж усіх зовнішніх стін. Остання, п'ята вежа — в'їзна. В'їзд у замок здійснювали через підйомний міст, перекинутий через спеціальний рів, який наповнювався водою. Рів штучний; він тягнувся вздовж всієї південної стіни. Зі сходу обороноздатність замку посилювалася глибоким яром, на дні якого протікав потік. На захід природна височина обривається круто сама. Найбільш уразливий і незахищений замок з півночі але, не зважаючи на це, він був для того часу одним з найбільш укріплених та пристосованих до довготривалої облоги в усій Україні.
Надвірнянський фізико-математичний ліцей
Надвірнянський ліцей розпочав свою роботу 1 вересня 1992 року.За підсумками Всеукраїнських предметних олімпіад та конкурсу-захисту наукових робіт МАН Надвірнянський ліцей є кращим закладом району та входить до п’ятірки найкращих закладів нового типу області. У 2007 році Надвірнянський ліцей був проатестований з відзнакою.
Навчання в Надвірнянському ліцеї ведеться за фізико математичним профілем. Математика в ліцеї вивчНається поглиблено. При ліцеї працюють підготовчі курси для вступників до вищих навчальних закладів України.У Надвірнянському ліцеї навчання ведеться з 8 по 11 клас. Загальна кількість учнів – 240. З них: 120 навчається на другому ступені (8-9 класи) і 120 на третьому ступені (10-11 класи).
